Гордійчук Людмила Миколаївна
Посада: вчитель фізичної культури
Освіта:вища
Стаж роботи:30 років
Кваліфікаційна категорія : спеціаліст

Формування ключових компетенцій учнів на уроках фізичної культури.

Мета досвіду-збереження й зміцнення здоров’я, розвиток фізичних соціальних, психічних, духовних якостей та рухових здібностей; підвищення рівня фізичної підготовленості учнів до повноцінного життя у постійно змінюючому навколишньому середовищі.
Завдання-набуття знання у галузі фізичної культури;
-розвиток в учнів основних фізичних якостей та рухових здібностей ;
-виховання морально – вольових психологічних якостей особистості;
-виховання інтересу і звички до занять фізичними вправами.
Формувати культуру здорового способу життя учнів потрібно як у навчальний так і в позаурочний час. Основною формою навчання та виховання в школі є урок. Для реалізації свого досвіду уроки фізичної культури намагаюсь зробити цікавими , веселими, захоплюючими. Часто граємо в рухливі ігри та естафети, що сприяють створенню гарного настрою, зміцненню здоров’я, виховуються в учнів найкращі риси характеру, розвивають інтелект, є важливим засобом реалізаціі міжпредметних зв язків у процесі фізичного виховання школярів.
Ефективним у формуванні здоров’я зберігаючої компетентності учнів є також навчання здорового способу життя не лише на уроках, а в позаурочний час. Характерною рисою позаурочних форм занять є їхня добровільність.
Тому я намагаюсь піклуватися про те, щоб викликати в учнів інтерес до занять.
Одним із головних завдань навчання ФК-є збереження здоров’я учнів. Наше завдання як вчителівФКпорівняти навчальну загрузку з індивідуальними особливостями учнів для збереження їх здоров’я.
Компетенції- це знання, вміння,життєвий досвід в сфері ФК, які ми вчителі маємо передати учням. Це стосується не тільки фізичних особливостей, але і вміння вести здоровій спосіб життя, організувати свій відпочинок і т/д.
Важливою умовою формування в учнів ключових компетенцій і компетентності є максимальне задоволення навчальних потреб, стремління учнів здобувати знання, вміння в сфері здоров’я кожного учня зокрема.
Але основною вимогою до рівня підготовки, учень повинен освоїти слідуючі компетенції в сфері ФК-це оздоровча реабілітаційна, рухова активність, самоконтроль індивідуального фізичного розвитку.

Мельник Галина Леонідівна
Посада: заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель української мови та літератури
Освіта: вища
Кваліфікаційна категорія: вища

«Використання компетентнісно зорієнтованих завдань у процесі формування ключових компетенцій учнів»

Якість системи середньої освіти визначається тим, наскільки підготовлені до життя випускники школи. Знання і вміння, навички, яких набувають учні в процесі вивчення української мови та літератури, не переходять автоматично у таку готовність.
Поряд із засвоєнням базових знань перед педагогами постає завдання навчити учнів учитися, виробити потребу у навчанні впродовж життя, навчити використовувати отримані знання у своїй практичній діяльності - професійній, побутовій і т.д.
Вирішити зазначенні завдання покликаний компетентністний підхід, який має на меті створити умови для розвитку особистості учнів і формування в нихключових, базових, основних і предметних компетентностей.
Мета досвіду
Забезпечення компетентнісного підходу у викладанні української мови та літератури через використання компетентнісно зорієнтованих завдань, формування в учнів здатності знаходити правильне рішення в різних життєвих ситуаціях, сприяння розвитку пізнавальної діяльності школярів; формування й розвиток в учнів ключових (базових, основних, надпредметних) і предметних компетентностей.
Завдання, які має вирішити сучасний урок, зорієнтований на реалізацію компетентністного підходу у навчанні:
• підвищення рівня мотивації учнів;
• використання суб’єктивного досвіду, набутого учнем;
• ефективне та творче застосування набутих знань та досвіду, набутого учнями;
• формування в учнів навичок отримувати, осмислювати та використовувати інформацію;
• здійснення інформаційної чіткості та оптимізації кожного уроку;
• підвищення рівня самоосвітньої та творчої діяльності учнів;
• створення умов для інтенсифікації навчально-виховного процесу;
• наявність контролю, самоконтролю та взаємоконтролю за процесом навчання;
• формування моральних цінностей особистості;
• розвиток соціальних та комунікативних здібностей учнів;
• створення ситуації успіху.

Боброва Надія Зіновіївна
Посада: вчитель історії
Освіта: вища
Кваліфікаційна категорія: вища

«Формування ключових компетентностей шляхом технології критичного мислення під час викладання історії»

Сучасна освітня школа повинна формувати цілісну систему універсальних знань, умінь, навичок, а також досвід самостійної діяльності і особистої відповідальності школярів, тобто ключові компетенції, які визначають сучасну якість змісту освіти.
Для вчителя – це перехід від передачі знань до створення умов для активного пізнання і отримання дітьми практичного досвіду. Для учнів – перехід від пасивного засвоєння інформації до активного її пошуку, критичного осмислення, використання на практиці. Головною проблемою вчителя є пошук засобів і методів розвитку освітніх компетенцій учнів, як умови, що забезпечить якісне засвоєння програми. Традиційний підхід до процесу навчання не дозволяє створити реальні умови для якісного вирішення завдання: сучасний учень повинен комфортно відчувати себе в нових соціально-економічних умовах. Увага вчителя повинна бути направлена на заохочення кожного учня до активної розумової діяльності. Найбільш перспективною в цьому плані є технологія розвитку критичного мислення.
Боброва Н.З. використовує методи критичного мислення на традиційних уроках – окремі елементи, або поєднує їх у цілісну систему на практичних заняттях.
Структура уроку, побудованого Надією Зіновіївною за педагогічною технологією критичного мислення, містить три основні етапи. Перша фаза - виклик. Це етап уроку, протягом якого Надія Зіновіївна пропонує учням подумати і пригадати, що вони вже знають з теми. Школярі можуть поставити запитання учителю, сформувати мету навчальної роботи. На цьому етапі уроку вчитель використовує такі методи: «Складання кластерів», «Знаємо – хочемо дізнатись - дізнались», «Генератор ідей», «Асоціативний кущ», «Мікрофон». На цій фазі відбувається кілька пізнавальних операцій:
· по-перше, учні встановлюють рівень власних знань, будують своє розуміння нових знань і поглядів;
· по-друге, активізується увага дітей до навчального процесу, створюється зацікавленість та спрямованість на дослідження теми (проблеми);
· по-третє учні самостійно визначають напрямки у вивченні нової теми, визначають ті її аспекти, які хотілось би обговорити (людина критично мисляча – це людина, яка мислить самостійно).

Левчук Марія Вікторівна
Посада: вчитель математики
Освіта: вища
Кваліфікаційна категорія: вища

Розвиток в учнів компетентності продуктивної творчої праці

Актуальність досвіду продуктивного творчого навчання:
організація активної самостійної навчальної діяльності учня;
створення умов для діяльності умінь утверджувати себе через постійну продуктивну діяльність, результатом якої – є створення власного значимого продукту на підставі своїх знань.
Стратегічний напрям та мета роботи над проблемою:
розвиток творчого потенціалу особистості;
формування компетентності продуктивної творчої праці;
виховання конкурентноспроможного випускника, який уміє реалізувати жтєві проекти.
Моє завдання – переконати кожного учня в тому.що навіть мінімальний рівень математичних знань піднімає його на вищий рівень людського існування.
Важливою практичною проблемою є виявлення потенціальних можливостей розвитку учнів. На уроках практикую різні прийоми, щоб сформувати у дітей критичне, логічне та творче мислення. Вважаю корисним перетворення простих задач у складні, використовуючи на уроці цікаві задачі та задачі – жарти, числові, геометричні головоломки, математичні ребуси.
Досвід показує, що для поліпшення розуміння, закріплення та відтворення інформації, доцільно проводити такі уроки: урок – змагання; урок - вікторина; урок – «круглий стіл», урок – гра; урок –казка. Щоб зацікавленість учнів до математики не знижувалася, доречно систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій.
Уроку як основної форми навчання проводжу уроки лекції, уроки семінари, комбіновані уроки, уроки – заліки,уроки – консультації, використовуючи різні сучасні технології «мозковий штурм», «коло ідей», «навчаючись вчусь», «мікрофон», «Закінчи речення», «Акваріум», «Пошук інформації».Доцільно застосовувати на уроках технічні засоби. Використовую у своїй роботі комп’ютер: мультимедійні презентації, програми, відео, матеріали мережі Інтернет. «Математика- наука для очей, а не для вух» - К.Ф.Гаус, тому вважаю, що математика – це один з тих предметів, в якому використання ІКТ може активізувати всі види діяльності: вивчення нового матеріалу, підготовка і перевірка домашнього завдання, самостійна робота, перевірочна і контрольна робота.

Соболь Оксана Юріївна
Посада: вчитель початкових класів
Освіта: вища
Кваліфікаційна категорія: вища

«Використання інтерактивних методів навчання в процесі формування ключових компетентностей школяра»

Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого і водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної практики.
Компетентнісний підхід в початковій школі розглядається як засіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, що забезпечує засвоєння ними змісту навчання та досягнення мети навчання при розв’язанні певних проблемних завдань. Компетентний випускник початкової школи – учень, який має високий рівень мотивації, характеризується високою навчальною й соціальною активністю, готовністю до самостійної розумової діяльності. Перед сучасною школою постає завдання виховати особистість, здатну до життєво творчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини, конкурентоспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість.
Найбільш ефективними шляхами реалізації компетентнісного підходу є застосування інтерактивних методів навчання. Система використання інтерактивних методів є актуальною для сучасної освіти та виступає ґрунтовною складовою у формуванні компетентної особистості учня.
Отже, інтерактивні методи навчання є найбільш цікавими і ефективними. Під час інтерактивного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником події. Це формує у школярів внутрішню мотивацію до навчання та спонукає їх до саморозвитку та самоспостереження. Пошуки способів, методів, прийомів успішного навчання учнів я веду у багатьох напрямках. Наразі існує чимало методів, реалізація яких передбачає різні форми взаємодії учнів між собою та учнів з учителем, які дозволяють формувати в учнів молодших класів компетентності, яких потребує життя.
1. Комунікативна (вдосконалення спілкування)
2. Соціальна (навички роботи в групі)
3. Компетентність саморозвитку та самоосвіти (уміння вчитися)
4. Здоров’язбережувальна (уміння дотримуватися здорового способу життя)
5. ІКТ.
Кiлькiсть переглядiв: 306