«У природі немає дитини не безталанної, ні на що здатної. Кожному може дати щастя творення, кожного треба вивести в люди. Це перший наріжний камінь моєї педагогічної системи» – стверджував В.О. Сухомлинський.

Головним напрямом розвитку сучасної школи є загальнодержавна програма пошуку, практичної діагностики, навчання, виховання і розвитку обдарованих дітей, націлена на підготовку творчої людини, талановитих фахівців. Виховання і навчання обдарованих дітей - важка і широкомасштабна задача.

Позитивних результатів можливо досягнути лише тоді, коли буде створено умови для реалізації творчого потенціалу кожної дитини. Важливо допомогти дитині пізнати себе, свої здібності, нахили, допомогти їй накреслити індивідуальну програму свого розвитку на більш чи менш віддалену перспективу з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей.

Якщо дитина, яка навчається у школі, талановита і має творчі здібності, то вчитель повинен побачити в ній ці здібності і займатись з нею відповідно до її задатків та можливостей. Дуже важливо відчути і зрозуміти педагогу, який підхід потрібен для такої дитини і які форми та методи роботи сприятимуть розвиткові учня у обраній ним сфері життя. Завдяки цьому дитина зможе реалізувати себе у подальшому, не пригнічуючи свого внутрішнього світу розкрити на повну свій потенціал творчості. здібності до навчання чи спортивні здібності, здатність аналізувати, мислити, спів ставляти, нестандартно бачити світ, розв’язувати недоступні проблеми чи яскраво та емоційно сприймати навколишнє середовище, мати в собі почуття справедливості чи почуття гумору і в цей же час бути вразливим і тривожним – це значить бути цікавою, неординарною, позитивною, успішною, оригінальною (не схожою на інших) і в перспективі навіть популярною .

Чи слухали ви мелодію дощу? Чи подобається вам ,як вербичка грає на скрипці?Ви бачили вальс листочків?

/Files/images/сабина.jpg

Все це у свіжій і чистій поезії Сабіни Кузьмич.

***
Ми з тобою одної крові,
Ми з тобою,як брати,
І ми хочем мирно жити,
Вільно жити я і ти.

Колись життя не пожаліли,
Батьки,і сестри,і брати,
Щоб ми з тобою жили в мирі,
Щоб жили вільно я і ти.

А що тепер,а що змінилось?
Мир не зуміли зберегти?
Дістали танки та гармати,
І автомати я і ти.

Відколи ти стріляєш в мене,
Ми вже з тобою не брати!
Я - захищаю Україну,
Я - захисник,а вбивця - ти!

А поки Путін на престолі,
Не будем жити,як брати!
Не будем жити в мирі,
Не будем вільні я і ти!

***
І знову йдуть у бій смертельний,
Сини,онуки і брати,
Ідуть,що ворога спинити,
Щоб Україну зберегти.

І ляже тінь скорботна під очима,
І голови батьків укриє сивина.
Хто ж розпалив оте багаття
Що називається війна?

І будуть діти батька звати,
Що на портреті на стіні.
А як їм скажеш,що їх татко
Уже загинув на війні?

І будуть батька ждати,,
Жінки,батьки та дідусі,
І будуть довго виглядати,
Хоч знаю,що з війни повернуться не всі.

Дідусь підняв онука на коліно,
Може хоч так душевний біль пройде
Малий заглянув дідусеві в очі :
- Я кликав татка,але він не йде.

Сльоза скотилася на сивий вус,
А внук змахнув її рукою :
- Не плач дідусю татко є,
З небес він дивитьсяна нас з тобою.

І щось кольнуло прямо в серце,
Комок до горла підкотив :
- Скажи мені дитино мила,
Хто ж тебе слів таких навчив?

***
Україно моя рідна,
Яка ж ти бідова,
Як же сталося що в тебе,
Так гірко плачуть вдови?
Хто ж довів тебе до цього?
Кому терпіть не сила,
Щоб світило сонце мирне,
Щоб ти була щаслива?
Колись ти не мало терпіла,
Від панів поляків,
Від монголів,від татарів,
Тепер від росіяків.
Чорний дим,сивий дим,
Накрив міста та села,
І з відусюди іде звістка,
Сумна,невесела.
Там сотні ранених та вбитих,
А там без світла без тепла,
А там в підвалах старі й діти,
І це все лиш краплиночка мала.
О Боже,праведний,єдиний,
Хто смерть приніс нам - накажи!
Тебе ми просимо уклінно,
Нам Україну збережи.

***
Приходьте додому до батька,до мами
Приходьте додому де б ви не були
Завжди пам'ятайте і не забувайте
Де ви народилися де ви росли

Приходьте додому до батька,до мами
Приходьте додому,приходьте завжди
Ви їх обігрійте простими словами
Ви їх бережіть від печалі й журби

Тут ваша стежина і двір споришовий
І босії ноги в ранковій росі
І перший учительі перше кохання
І милі серцю спогади усі

Приходьте додому,частіше приходьте
Переступайте батьківський поріг
І дякуйте Богу,і дякуйте Богу
Що матір,батька вам зберіг

А вже як не стане ні батька,ні мами
Ти їх не забудь і сюди повернись
Прийди на могилу до атька,до мами
Прийди на могилу і їм поклонись...!

Кiлькiсть переглядiв: 174